Бісером розсипались в полі непокошенім
Мрії різнобарвнії, золотом орошені.
Казка розлетілася на частини дрібнії,
Іскряться безпомічно скарби непотрібнії.
Майбутнє веселкове упало руїною-
По щоці надія котиться краплиною.
Та чомусь всміхається сонечко, даруючи
Крізь полотна променів погляд свій хвилюючий.
|